Додатковий
матеріал для вчителя/вчительки
Робота
з есе
Есе – невеликий за
обсягом твір, що має довільну побудову,
у якому автор висловлює власні думки та враження з конкретного приводу чи питання
щодо конкретного явища чи
предмета. Есе не претендує на вичерпну відповідь чи категоричну позицію
відносно предмета висловлювання.
Створюючи есе учень/учениця:
- висловлює свою власну думку;
- показує своє ставлення до того, про що говорить;
- не потрібно дотримуватись якоїсь обов’язкової форми
(вступу, основної частини, висновку);
- не слід усебічно описувати предмет чи подію;
- можна лише частково, як у розмові, торкатися
якихось питань;
- можна висловлювати спірні
міркування;
- мова
повинна бути виразною, можна використовувати образні слова, порівняння тощо;
- есе – це
текст, у нього має бути початок і кінець (завершення);
За
бажанням, на початку есе дитина може сказати, про що йтиметься у його
висловлюванні, про час, місце й особливості подій. Можна на початку подати
вислів, який виражає думку, або викликає різне ставлення в різних людей.
Починатись есе може також прислів’ям, приказкою чи чиїмось мудрим висловом.
Есе
може бути схоже на оповідання, під час читання якого виникають якісь особливі
відчуття й напрошується важливий висновок. Якщо есе створене у формі опису, то
цей опис має бути дуже яскравим, захоплюючим і викликати важливі й цікаві
думки.
Необхідно,
щоб останній абзац есе завершив думку. Слова «я думаю», «я
впевнений/упевнена», «я переконаний/переконана», «я знаю» допоможуть
учню/учениці підкреслити, що це його власна думка.
Есе
має налаштовувати людину на добрі вчинки. Речення можуть бути короткі й навіть
незавершені. Можна використовувати запитання й окличні речення.
1.
Прочитай уважно тексти й порівняй їх.
І. Властивості води
Відомо, що в природі вода може
перебувати в трьох різних станах: газоподібному, рідкому, твердому. У
газоподібному стані у вигляді пари вода міститься в повітрі. У вигляді великих
мас снігу і льоду вона цілий рік лежить на вершинах високих гір. У річках,
озерах, надрах землі вода знаходиться в рідкому стані.
Хмари, сніг і дощ – це також
різні стани води. Хмара складається з безлічі краплинок води або кристаликів
льоду. Пригадай, сніжинка – це кристалики льоду, дивовижним чином з’єднані між
собою.
У природі водяна пара
піднімається вгору. На шляху вона потрапляє в холодне повітря. Охолоджуючись,
пара перетворюється на дрібні краплі води. Так утворюється хмара. Маленькі
краплинки води зливаються у більші і падають на землю у вигляді дощу або снігу.
Отже, вода здатна переходити з одного стану в інший: з рідкого у твердий або
газоподібний, а з газоподібного в рідкий і твердий.
ІІ. Колообіг води в природі
Я
дуже люблю воду. Вода відіграє важливе значення в природі й житті людини. Вона
завжди різна, бо постійно змінює свій стан. Улітку я плаваю в річці, а взимку
катаюсь на ковзанах по кризі. Водойма взимку замерзає.
В
атмосфері завжди присутні крапельки води. Саме вони роблять повітря вологим.
Але ми їх не бачимо, бо вони дуже маленькі. А дощові краплі великі.
А
як же виникає дощ? Із земної поверхні вода під дією тепла сонячних променів
випаровується. Я часто спостерігала, як після дощу в сонячну погоду висихає
асфальт і зникають калюжі. Водяна пара підіймається вгору й утворює хмари. У
хмарі дрібненькі краплинки об’єднуються. Коли хмара стає великою й «важкою»,
краплі дощу падають на землю й напоюють її вологою. А потім усе знову
повторюється.
Узимку
вода перетворюється на кристалики льоду – сніжинки. Вони падають на землю і
прикривають її, наче ковдрою, аж до весни. Навесні сніг тане й веселими
струмочками біжить пагорбами напоюючи замлю. Це щоб був хороший урожай. Так вода й
мандрує, постійно змінюючись.
Я впевнена, що
від чистоти води залежить наше здоров’я. Мудра природа підтримує життя на
землі. Слід розуміти процеси, які відбуваються в природі. Це допоможе нам
зберегти довкілля.
2.
Порівняй прочитані тексти й скажи, що в них є спільного, а що їх різнить.
3.
Подумай, який із цих текстів – есе. Обґрунтуй усно свою думку.